Про конференцію
Програма
Учасники
«Коли територія набуває ідентичності»
Основне питання конференції — формування культурної ідентичності міста Житомира та регіону. Експерти спробують окреслити, що таке локальна культурна ідентичність, на чому вона базується і як працює, проговорити методологію побудови локальної ідентичності й на прикладі Житомира розробити методичку для подальшого використання в інших містах, а також випрацювати модель трансформації закинутого кінотеатру «Жовтень» у центрі міста на сучасний культурний простір із залученням громадських ініціатив, влади й бізнесу.
Оголошені теми дискусій
1
Культурна політика
в умовах децентралізації
2
Культура
як інструмент змін
3
Незручна
спадщина
4
Коли територія набуває ідентичності
Влад Піоро
Громадський діяч, голова правління Українського центру розвитку музейної справи
29.10 / 12.30
Культурна політика в умовах децентралізації

Марія Байда
Керівник проектного офісу GIZ в місті Житомир
Доповідь на тему: «Урбаністично-культурні інтервенції в міський простір: інтегроване планування розвитку культури»
Зробити місто зручним для жителів, цікавим для українців та іноземців, привабливим для інвестицій — мета проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні». Житомир є одним з 6 міст, в якому відбувається впровадження інтегрованого планування, результатом якого є Концепція інтегрованого розвитку до 2030 року. Шляхом активного залучення громадян, було напрацьовано шість пріоритетів розвитку міста, які стосуються усіх сфер міського життя. На прикладі Житомиру Марія Байда детальніше розкаже про стратегічні цілі та завдання щодо розвитку культури в межах пріоритету «Активне місто».
29.10 / 12.30
Культурна політика в умовах децентралізації

Ярослав Петраков
Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції
29.10 / 12.30
Культурна політика в умовах децентралізації

Павло Шеремета
Економіст, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), ведучий програми "Економічний прорив"
29.10 / 12.30
Культурна політика в умовах децентралізації

Марйо ван Шайк
Арт менеджерка, стратегія та менеджмент культури, дослідниця
«Культурна ідентичність, економіка та суспільство: можлива сильна тріада»
Марйо ван Шайк керує кількома театрами та мистецькими проектами як директор та маркетолог. Має досвід запуску та переосмислення інституцій в нових умовах. На доповіді дослідниця розкаже про зв'язок між культурною ідентичністю, економікою та суспільством, як вони можуть як вони можуть підсилювати одна одну, та як можна вплинути на ці процеси. А також запропонує розглянути можливі стратегії конкретних кейсів.
29.10 / 12.30
Культурна політика в умовах децентралізації

Ольга Сагайдак
Співзасновниця і керівниця проектів Благодійного фонду «Мистецькі надра» (Dofa fund)
«Вплив міжрегіональних соціокультурних форумів на міста»
#HelloGalagov — успішний кейс громадської ініціативи, яку створили учасники культурного форуму "СлободаКульт". Ідея народилася поза межами програми під час форуму в Ужгороді та стала продовженням харківської міської ініціативи «CtrlS. Закон на захисті архітектурної спадщини». Інша ініціатива у галузі активної урбаністики — #SaveNabka, спрямована на захист унікальної липової алеї на Набережній Незалежності в Ужгороді, та громадський вплив на органи місцевої влади щодо відповідального ставлення до культурної спадщини модернізму. На цих прикладах Ольга Сагайдак розкаже про досвід впливу міжрегіональних соціокультурних форумів на активне середовище в містах.
29.10 / 16.30
Культура як інструмент змін

Тетяна Парфентієва
Керівниця управління культури Житомирської ОДА
29.10 / 16.30
Культура як інструмент змін

Олена Брайченко
Кандидат історичних наук, антропологиня ГО «Центр прикладної антропології»
Доповідь: Публічний простір в культурному ландшафті
Культурний ландшафт, на думку Олени Брайченко, є ключовим поняттям в організації простору, що окреслює культурну «надбудову» до того чи іншого природного ландшафту. У своїй доповіді дослідниця детальніше розкаже про культурний ландшафт, формування та зміни публічних просторів. А також яку роль грають публічні простори у минулому та сьогоденні, як змінюється їхній вигляд та яке вони мають значення у соціальному та культурному розвитку суспільства.
29.10 / 16.30
Культура як інструмент змін

Фулко Трефферс
Архітектор та урбаніст, засновник та колишній директор Temporary Art Centre (TAC), директор студії урбаністичного дизайну 12N Urban Matters
«Житомир рятує Київ»
Засновник та колишній директор хабу Temporary Art Centre (TAC) в Ейндховені Фулко Трефферс розробив рішення, як з невеликими інвестиціями максимально ефективно змінити публічний простір міста. На своїй доповіді Фулко Трефферс розкаже, як маленьке місто може мати власну культурну ідентичність та креативну атмосферу, на прикладі Ейндховена, чому культурні простори у Житомирі можуть зменшити напругу у Києві. А також про культурне планування міста як проектування енергії на прикладі Маріуполя.
29.10 / 16.30
Культура як інструмент змін
Михайло Глубокий
Директор з розвитку фонду «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив» та креативної спільноти IZONE
«Трансформація постіндустріальних просторів в центри креативної економіки». Культура допомагає оживити забуті місця. Про те як культура може бути використана у зміні локального середовища розкаже Михайло Глубокий. Він поділиться досвідом фонду "ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив" у створенні двох сучасних креативних просторів у Донецьку та Києві на базі колишніх заводів. А також розкаже про розвиток цих організацій у співпраці з місцевою громадою.
29.10 / 16.30
Культура як інструмент змін

Тетяна Філевська
Дослідниця укрaїнського авангарду, культурна менеджерка, засновниця ГО "Інститут Малевича", програмна менеджерка Українського інституту
Доповідь: Приховані скарби українського авангарду
Навіщо нам відкривати історію українського мистецтва першої третини 20 століття? Зважаючи на малу кількість артефактів, які дійшла до нашого часу і фрагментарність архівів, це стає надскладним завданням, що вимагає багато зусиль та ресурсів. Що важливого для нас сьогодні є в мистецтві майже 100-річної давнини?
30.10 / 11.30
Незручна спадщина

Євген Нікіфоров
Фотограф, дослідник
30.10 / 11.30
Незручна спадщина

Євгенія Моляр
Мистецтвознавиця, учасниця ініціативи ДЕ НЕ ДЕ, координаторка проекту Soviet Mosaics in Ukraine
Доповідь: "Кмитівський музей радянського мистецтва" - унікальна інституція, що була створена наприкінці ХХ століття для репрезентації радянського мистецтва. Володіючи масштабною колекцію соціалістичного реалізму з різних пострадянських країн музей протягом останніх 20 років, немовби соромився своєї радянськості, намагаючись шукати свою інституційну ідентичність деінде. Тепер варто відновити історичну справедливість і повернути музею його оригінальну функцію, оскільки переосмислення радянської спадщини вже давно на часі.
30.10 / 11.30
Незручна спадщина

Софія Дяк
Доктор наук, директорка Центру міської історїі Центрально-Східної Європи
«Інфраструктури спадщини: локальні (не)можливості минулого»
Локальне — не ілюстрація чи зменшення від «великих» історії та спадщини, а нагода та нові імпульси для перегляду сформованих уявлень, упереджень про минуле. Історикиня Софія Дяк зосередиться на можливостях та викликах, які супроводжують переосмислення спадщини з перспективи міста та місця. Розкаже, наскільки у цьому процесі важливими є мало опрацьовані, відсутні або витіснені сюжети, як робота з ними може допомогти змінам у суспільствах. І загалом, як через локальне можна побачити глобальне та по-іншому концептуалізувати територію у минулому, а через переосмислення минулого побачити потенціали у теперішньому.
Софія Дяк, історик, директорка Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Досліджує повоєнну історію міст після зміни кордонів, практик спадщини і містопланування у соціалістичних містах. Готує до друку книжку про інтеграцію міського простору Львова у радянський проект та державу. Кураторка виставкових проектів.
30.10 / 11.30
Незручна спадщина
Олександра Хабьєра
Головний спеціаліст в управлінні спадщиною, Національна рада з охорони спадщини Польщі
Лекція «Використовуй своє минуле, щоб створити майбутнє — спадщина як агент розвитку спільнот»
Олександра Хабьєра займається збереженням культурних та історичних пам'яток. На своїй лекції вона розкаже як і чому спадщина може бути агентом соціального та економічного розвитку, як популяризувати культурну спадщину та як нею управляти так, щоб вона стала поштовхом до позитивних змін у спільноті. Також Хабьєра розповість про успішні практики створення робочих місць та привернення уваги туристів до пам'яток культури у контексті комуністичного минулого, на прикладі досвіду інших країн.

30.10 / 10.10
Лекція «Використовуйте своє минуле, щоб створити майбутнє — спадщина як агент розвитку спільнот»


30.10 / 11.30
Незручна спадщина
Павло Гудімов
Менеджер культури, куратор, громадській діяч, засновник арт-центру Я Галерея та видавництва Артбук
30.10 / 15.30
Коли територія набуває ідентичності

Людмила Зубко
Ініціатор проекту "Жовтень у Жовтні", голова ГО "Житомир, зроби голосніше!"
30.10 / 15.30
Коли територія набуває ідентичності

Володимир Шейко
Генеральний директор Українського інституту
30.10 / 15.30
Коли територія набуває ідентичності

Олеся
Островська-Люта
Генеральний директор Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арcенал"
30.10 / 15.30
Коли територія набуває ідентичності

Юлія Федів
Виконавча директорка Українського культурного фонду
30.10 / 15.30
Коли територія набуває ідентичності

Володимир Тарасов
Музикант, митець
Лекція «У пошуках власного простору»
Вільна імпровізаційна музика в Радянському Союзі, перформанси, інсталяції, співпраця з Іллею Кабаковим у сфері візуального мистецтва — про все це та більше в межах конференції розповість відомий джазовий музикант, митець Володимир Тарасов.
30.10 / 14.00
Лекція "У пошуках власного простору"

Олександр Ройтбурд
Митець, директор Одеського художнього музею
29.10 / 15.00
Лекція "Коли художник стає директором"